– Пані Ганно, які у Вас загалом враження від бюджету Києва на 2014 рік?

– Бюджет Києва є невід’ємною складовою частиною бюджету України на 2014 рік. Тому спочатку торкнусь загального бюджету. Бюджет України на 2014 рік був прийнятий Верховної Радою приблизно за 10 хвилин. Фактично – без обговорення. У бюджеті планується зростання доходів на 14% у порівнянні з минулим роком. Це явно не виглядає реалістично.

Трохи дивне враження складається, якщо навіть поверхнево подивитися на пріоритети розподілення коштів. На медицину планується витратити менше 10 мільярдів гривень, що явно недостатньо. У той же час, на потреби МВС передбачено 18 мільярдів гривень, що на 2 мільярди більше, ніж в минулому році. В цілому, на утримання силових відомств піде колосальна сума, у розмірі 25 мільярдів гривень! Для чого це робиться? Питання явно риторичне.

Тепер перейдемо, власне, до столичного бюджету. На жаль, його приймали депутати Київради, термін повноважень яких закінчився ще другого червня минулого року. Отже, всі рішення, які приймають депутати Київради, можуть бути оскарженні в судовому порядку. Для повернення в правове поле, необхідно терміново провести вибори столичного міського голови (мера) і депутатів Київради.

Уже майже 2 роки Київ живе без законно обраного мера. Фактично, місто перебуває на прямому президентському правлінні, про що я вже писала у своєму блозі на сайті “Української Правди”.

Проект бюджету столиці був розданий депутатам в понеділок, 3 лютого. Уже наступного дня бюджет міста був прийнятий, фактично без обговорення. Звичайно, у таких умовах думка опозиції і простих киян майже не була врахована.

Доходна частина бюджету Києва передбачена в розмірі трохи більше 20 мільярдів гривень, що трохи сумнівно. Дуже ймовірно, що реальні доходи будуть менше на кілька мільярдів.

Серед доходних частин бюджету значно збільшені, порівняно з 2013 роком планові поповнення за рахунок оподаткування фізичних осіб. На якій підставі влада вважає, що «фізичні особи» (це прості громадяни), зможуть заплатити податки на 1,5 мільярди більше, ніж в минулому році – загадка.

– Чи буде підвищена ціна на громадський транспорт у Києві? Відомо, що це дуже болюче питання для мало захищених верств населення.

– Ситуація лишається не повністю визначеною. З одного боку, в бюджеті передбачено подорожчання тарифів на проїзд в комунальному транспорті до 3 гривень. У той же час, передбачені значні кошти на компенсації транспортникам, в разі залишення цін на попередньому рівні. Можна припустити, що тарифи не будуть підвищені найближчим часом. А от восени – на жаль не виключено.

Зрозуміло, що перш за все треба підвищувати зарплати. При нинішніх доходах більшості киян, сплачувати мінімум 6 гривень за проїзд на роботу і з роботи кожний день – суттєва напруга для сімейних бюджетів.

Перед тим, як підвищувати ціни, варто було б подумати про оновлення парку громадського транспорту. Деякі тролейбуси і автобуси дуже застаріли, і їх експлуатація не є безпечною.

– Що буде з будівництвом метро? Загальновідомо, що кияни давно чекають проведення метро на Троєщину.

– Грошей на будівництво метро в бюджеті, практично, не передбачено. Скоріше за все, у цьому році нові станції метро будуватися не будуть. Це ставить в дуже скрутне становище мешканців Троєщини і деяких інших місць на Лівому березі Києва. Щодня вони витрачають чимало часу на те, щоб доїхати на роботу через нескінченні дорожні затори.

Побудувати метро в напрямку Троєщини обіцяють вже багато років, але далі обіцянок справа не рухається. Складається враження, що влада не зацікавлена в покращенні інфраструктури міста. Звичайно, можновладці в метро не їздять.

Будування метро не є надто прибутковим проектом. «Відбити» гроші вдасться не так швидко. Однак, потрібно вже врешті-решт починати мислити стратегічно. Міський пасажирський транспорт – це не бізнес, а послуга, яку повинна надавати влада.

Майже у всіх державах і столицях світу він належно дотується. На жаль, Київ становить прикрий виняток.

– Яка ситуація з фінансуванням бюджетної сфери? Чи передбачені муніципальні надбавки бюджетникам?

– Треба розуміти, що за нинішньої влади вчителі, лікарі та інші працівники бюджетної сфери перетворені на малозабезпечених громадян. Вони не мають можливості подорожувати, задовольняти культурні потреби. Фактично, поставлені на межу виживання. Подібна ситуація неможлива в цивілізованому світі. Ганьба для України, що офіційні зарплати депутатів і інших посадовців досягають 20 тисяч гривень, у той час, як вчителі і лікарі змушені отримувати майже в десять разів менше.

Більш-менш точно відомо, що грошей на зарплати працівникам бюджетної сфери вистачить на перші три місяці 2014 року.

Також є надія, що будуть виплачувати муніципальні надбавки, у розмірі 20%. Далі ситуація може значно погіршитись.

– Чи є кошти на розвиток міста?

– Як це часто буває, влада не дуже опікується розвитком, будівництвом метро, питаннями освіти громадян. Основна задача бюджету – вирішити локальні проблеми. Проблеми розвитку і перспективи залишаються в стороні. У столиці, практично, не будують нові дороги, повільно розвивається метро. Не передбачено грошей на реконструкцію парків і інших місць культурного відпочинку киян.

У катастрофічній ситуація перебуває система ЖКХ. Влада вперто не займається необхідною модернізацією. А через кілька років Київ (як і Україна в цілому) може зазнати реальної катастрофи системи ЖКХ, повної руйнації застарілих будівель, систем освітлення і опалення. Зараз ніхто не займається модернізацією, поки «півень не клюнув».

Дуже велика фінансова проблема з’явилась у 2010 році, коли в бюджет столиці було закладено вилучення половини ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Фактично, Київ змусили спонсорувати інші міста України. Ця дискримінаційна норма існує вже кілька років. Природньо, що її необхідно скасувати. Не зрозуміло, чого Київ повинен віддавати гроші іншим регіонам, а наприклад, Донецька область, згідно з бюджетом-2014, повинна отримати 5 мільярдів гривень дотацій.

Крім того, наприклад, плата за землю. Цей податок є другим після ПДФО джерелом наповнення бюджету Києва. За оцінками фахівців «чорна діра» недоплат по земельному податку і орендній платі може досягати 14 мільярдів гривень! Міністерство доходів і зборів приховує повну інформацію щодо обсягів плати за її власниками та орендарями. Посилаються, як завжди, на конфіденційність інформації. Цілком зрозуміло, що фактично діє потужна корупційна схема.

Також, дуже сумнівними є процедури виділення земельних ділянок. Не проводиться жодних відкритих аукціонів. Відповідно, це теж залишає чималий простір для корупції та інших зловживань.

Відсутній публічний реєстр нерухомого майна і земельних ресурсів. Це дозволяє владі керувати в «ручному режимі».

З так званих «МАФів» офіційно працює лише біля 20%. Інші працюють нелегально і не сплачують гроші в бюджет столиці. Перелік подібних тіньових схем можна продовжувати. Влада, яка не переобирається в законний спосіб, починає почувати себе безкарно.

Для нормального функціонування Києва потрібно відновити районні ради, які були незаконно скасовані у 2010 році. Районні адміністрації, які не обираються, а призначаються, не зацікавлені в розвитку міста.

Останнім часом з’явилась надія на зміни в цьому напрямку. Новопризначений голова КМДА обіцяв поновити вибори в районах. Щоправда, гроші на проведення виборів не передбачені, все лишається на рівні розмов.

– Чи очікувати киянам вибори в цьому році?

– Влада відчайдушно намагається затягувати виборчий процес. Наближаються вибори Президента України і дуже важливим є контроль над столицею. Перемогти в законний спосіб Партія регіонів не сподівається. Відповідно, є велике бажання далі керувати містом у «ручному режимі». Це суперечить будь-яким нормам демократії і міжнародному досвіду. Керівника міста обирає особисто Президент України. Кілька років тому був призначений Олександр Попов, нещодавно його замінили на Володимира Макєєнко… Без виборів кияни не відчувають себе справжніми господарями міста і, звичайно, потрібно негайно провести законні вибори і змінити цю антидемократичну систему управління.

Розмову провів Микола Спірідонов