Під час робочих громадських зустрічей можні познайомитись з неймовірними людьми. Про одного мешканця Оболоні ми дізнались дуже багато цікавих речей.

Він пише про кохання і Україну. Надає звичайним словам поетичне забарвлення, що коли читаєш ці вірші, все наче завмирає навкруги.
Володимир Мінєєв мешкає на Оболоні і звернувся до нашої приймальні по важливому питанню перерахунку комунальних платежів. Одразу відчувається математичний підхід до розрахунку, і не дарма. Володимир працював науковим співробітником, розробив пристрій для вимірювання кількості води у нафти. З ним він дуже багато подорожував по країнах, де потрібно було досліджувати якість нафтопродуктів. У багатогодинних відрядженнях, писав вірші.. говорить, що вони народжувались швидко. 
До Вашої уваги вірш, написаний нещодавно:

есь світ постав за Україну
Лунає гімн її- пісні
Несуть наш прапор - жовто-синій
Це колір неба, наших нив. 
Їх крик душі лунає всюди!
Летить цей крик у небеса!
Закрийте небо! 
Закрийте наше синє небо!
Бо там- вбивають немовлят! 
Їх кров багряна 
Рве всім душі!
Що ллється по ланам рікою!
Невже ще я на світі люди,
Які не бачать горе це?
Не бачить сльози цих людей?
Їх інтереси вище крові,
Убитих путіним дітей