Ганна Свириденко: «Затягування реформ дорого коштує і державі, і українцям»

Коли ми говоримо про реформи – не варто забувати, що їх мають робити, перш за все, люди з реформаторськими поглядами. Подивіться уважно: чи змінилися обличчя у місцевих адміністраціях, райрадах, чиновники у міністерстві, за виключенням кількох керівників?

Далеко ходити не потрібно: мешканці Оболоні, наприклад, мають змогу бачити самі – наскільки «оновився» чиновничий корпус чи відчувають вони зміни у суспільно-політичному та економічному становищі.

Один з «батьків» польської реформи місцевого самоврядування, професор Єжи Регульський говорить про наступні умови, які необхідні для проведення реформ.

Повинні існувати чотири основних елементи.

По-перше, має бути політична воля лідерів, які усвідомлюють, що справа тут не тільки в декларації намірів, але й в дійсній зміні системи держави. Кожна зміна призводить до того, що одні при цьому набувають, а інші втрачають. Такого роду реформи зустрічають завжди величезне число супротивників. Існує ризик політичної поразки, а противники можуть виграти. А це значить, це політичне рішення має бути розпочато з усвідомленням ризику і опору, який потрібно буде подолати.

Другий момент – необхідно знання експертів: що робити і як? Зміни зачіпають всі сфери суспільного життя, так що діяльність місцевої влади стосується самих різних її аспектів, починаючи з призову в армію і закінчуючи утриманням доріг, шкіл, охорони навколишнього середовища, комунальним будівництвом, містобудівним зонуванням і т.д.

Третє питання – громадська підтримка. Щоб система запрацювала, недостатньо просто змінити закони. Справа в тому, що законодавець створює юридичні рамки, в яких люди, підприємства та органи самоврядування будуть діяти. Саме тому, як громадський діяч, я активно підтримую ідею розвитку та підвищення ролі місцевої громади Оболоні у вирішенні найважливіших питань району. Впевнена, люди мають змогу та величезний потенціал самостійно впроваджувати реалізацію ініціатив.

Якщо люди не розуміють суті реформ – закон наповнюється зовсім іншим змістом або зовсім залишається мертвим. Іншими словами, існує величезна проблема суспільного розуміння. Ментальність людей змінюється значно повільніше, ніж закон. Закон можна змінити за пару тижнів або місяців, важче перебудувати державні інституції – це триває довше, ніж сама зміна закону.

Але найдовше відбувається зміна людської ментальності і звичок. Це питання багатьох років і навіть поколінь і, як правило, в певний час відбуваються деякі зрушення. Це саме по собі представляє собою велику проблему, проблему координації в момент зміни закону і пристосування його до ментальності людей.

Якщо закон змінюється повільно, то люди відчувають себе незадоволеними, оскільки не можуть діяти. Якщо зміна відбувається занадто швидко, люди не розуміють суті закону і закон не працює. І так погано, і так недобре.

Четверте питання – кадри. Потрібно мати в розпорядженні ті сотні тисяч людей, які володіють умінням працювати в нових умовах.

Ми в Україні застрягли десь між першим та другим пунктом – воля ніби є, але не завжди є розуміння – куди докладати зусилля.

Звісно, зміни розпочалися, але на повну цей процес запрацювати зможе, вочевидь, вже після місцевих виборів та реформи по децентралізації – бо зараз маємо ситуацію, коли низи не можуть, а верхи не хочуть.

Головне – затягування реформ дорого коштує і державі, і українцям.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *