Більше місяця Громадський рух «Правозахист Оболоні» домагається дозволу встановити нове обладнання на бюветі за адресою вул. Лайоша Гавро, 10, щоб оболонці могли пити чисту та безпечну воду. Але чиновникам з водоканалу легше написати відписку, ніж дати дозвіл на встановлення. Боротьба за права оболонців триває.
На сьогоднішній день для більшості мешканців столиці одною з найважливіших проблем є якість питної води. Різні фахівці та дослідження стверджують, що вода з наших кранів придатна лише для побутового використання – прання, миття посуду, але не для вживання. Оболонь не виключення, більше того, нещодавні дослідження експертів Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. Думанського НАНУ, довели що «вода відноситься до дуже небезпечної категорії, непридатної для пиття». Тобто це технічна вода. Таку воду не можна пити без попереднього очищення, але нею можна прати та поливати квіти.
Вихід з цієї ситуації – капітальна реконструкція або заміна систем водопостачання. Та ми всі розуміємо, що це дуже коштовний та тривалий у часі процес. Наразі альтернативою воді з-під крану є артезіанська вода з бюветів. Але й тут на оболонців очікує небезпека.
«Правозахист Оболоні» за допомогою експертів з Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ перевірив стан води у трьох бюветах за адресами вул. Лайоша Гавро, 10, просп. Героїв Сталінграду, 9а та 14, – розповідає Ганна Свириденко, лідер Громадського руху. – Воду в останніх двох бюветах фахівці визнали придатною для вживання. Але й там багато показників близькі до перевищення норми. А от у бюветі за адресою вул. Лайоша Гавро, 10 вода виявилася небезпечною для людей. Вміст заліза у цій воді перевищує норму більше ніж у три рази. Тривале вживання такої води призводить до захворювання печінки, розвитку раку та збільшення ризику інфаркту. Це вода IІI класу – небезпечна вода, не придатна для довготривалого пиття».
Щодня з цього бювету беруть воду тисячі людей. А на початку серпня, коли на Оболоні більше ніж на добу вимкнули воду і не організували підвіз питної води, до бювету постійно стояла черга мінімум з 40 людей. Вони знають, що вода небезпечна, але іншого виходу в них не було.
«Ми знайшли як вирішити цю проблему і зберегти здоров’я оболонців. На бюветі потрібно встановити фільтр-обеззалізувач та ультрафіолетову лампи. Тоді вдасться знизити рівень заліза до норми, окрім цього вода буде очищена від бактерій. Цю ініціативу підтримали більше тисячі оболонців. Ми навіть знайшли спонсорів, які придбали це устаткування і готові за власний кошт змонтувати його, – пояснює Ганна Свириденко. – Але тут почалися проблеми. Громадський рух «Правозахист Оболоні» звернувся до керівництва СВКП «Київводфонд» та ПАТ «АК «Київводоканал» з проханням посприяти у встановленні на бюветі зазначеного обладнання. Від них потрібен лише дозвіл. Але його ми не можемо отримати вже більше місяця».
Незрозуміла ситуація спантеличила всю громаду Оболоні. Люди знають, що вода небезпечна, чиновники знають, що вода небезпечна, є можливість це виправити, але дозвіл ніхто не дає. «Київводфонд» та «Київводоканал» просто переадресовують наші запити один до одного. І такий розквіт бюрократії «та паперового футболу» ми маємо після Революції гідності, під час якої заради нового життя загинули десятки патріотів.
Дуже прикро, що наші чиновники так і не навчилися працювати для людей, адже поки вони марнують час на відписки – хоча швидше дати згоду – тисячі оболонців у небезпеці.