Під час заходу представники громади Оболоні, органів влади та експертного середовища обговорили бачення
того, яким має бути комунальний кінотеатр після капітального ремонту.
Такий обмін думками дозволив узгодити позиції усіх зацікавлених у
відродженні закладу сторін.
На проект ревіталізації київського кінотеатру «Братислава» у міському бюджеті було закладено 1 мільйон гривень. Йдеться про капітальний ремонт кінотеатру, без додаткових прибудов і надбудов. Про це розповіла Ганна Свириденко, депутат Київської міської ради, лідер громадської кампанії «Врятувати Братиславу», під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
Переможцем тендеру, який проводили через систему ProZorro, і це дозволило зекономити майже 25% із запланованих бюджетних коштів, стало приватне підприємство «Інноваційно-наукова технічна експертна компанія. Підприємство вже проводить інженерні дослідження об’єкту і фізико-механічних властивостей ґрунтів та у загальних рисах сформувало концептуальну ідею проекту, розповів Олександр Матросов, проектант ПП«Інноваційна науково-технічна експертна компанія».
«Ми хотіли на стику двух культур – Словаччини і України – підкреслити історичний контекст. Ми взяли за основу ідеї національний фольклор […] і пропонуємо такий фасад, який підкреслює єдність двох культур. Фасад буде зроблений з сучасних матеріалів», – розповів Андрій Аненков, головний інженер проекту.
На цокольному поверсі планують створити дві зони: дві або одну, на 50 місць, кінозалу для тематичних переглядів, конференцій або лекцій, а також клуб східних мистецтв та технічне приміщення. На першому поверсі будівлі планують залишити касовий зал, вхідний вестибюль із кіосками та фудкорт, відео-бар на 25 місць для різноманітних заходів, гардероби та санвузли. Другий поверх пропонують відвести під дитячі гуртки, розважальні зали та гримерні. Там же розмістять входи у 2 кінозали – на 500 місць з естрадою і додатковими трансформенними кріслами і зал на 200 місць з авансценою із додатковими кріслами. У залах передбачені місця для маломобільних груп населення – у верхніх і нижніх рядах. На прилеглій території проект передбачає створення роллердрому, скейт-майданчика, майданчика для занять йогою, дитячого майданчика та літнього кінотеатру.
За словами Андрія Аненкова, розробники проекту керувалися нормативними вимогами до таких публічних об’єктів та думкою громадськості. «Ми розуміємо, що ремонт відбуватиметься за бюджетні кошти Києва – тому ми докладемо максимум зусиль, щоб будівля сама заробляла кошти на своє утримання, а в ідеалі – приносила прибуток до бюджету», – зазначив Олександр Матросов.
За умовами договору, компанія має здати проект через 5 місяців після підписання договору. Договір підписали 7 травня. Проте, зауважив Сергій Анжияк, заступник голови департаменту культури КМДА, поки що рано говорити про терміни кінцевого виконання робіт з капітального ремонту закладу, оскільки ще немає фінальної версії самого проекту.
Присутні на обговоренні мистецтвознавці висловили зауваження, що не передбачається збереження оригінального фасаду 1976 року у стилі пізнього модернізму. «У радянський час будівля мала статус пам’ятки архітектури. Зараз його знято, але все-одно – є авторська робота, архітектурна і художня», – зазначила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. «Ця споруда ніколи не була “сірою”, особливо на Оболоні – це єдина кольорова домінанта. Чи можна нівелювати авторське рішення, яке було виконане у 70-х роках і взагалі забувати про епоху пізнього модернізму?
Компанія-переможець тендеру, водночас, стверджує, що існуючий фасад не відповідає нормативним вимогам енергозбереження. «Ми у будь-якому разі будемо його розбирати, утеплювати і робити новий фасад. Якщо ми будемо робити новий фасад – на даний момент ми пропонуємо такий вигляд. […] Якщо є пропозиції іншого вигляду фасаду – ми його розглянемо. Якщо громаду влаштує такий фасад, який є, – ми можемо його зробити», – прокоментував Андрій Аненков.
«Це важливе питання, яким чином обмежується чи ні свобода дій архітекторів-планувальників стосовно будівель, які мали, а зараз втратили чи можуть у майбутньому набути статус пам’ятки містобудування, – у нас тільки зароджується підхід до збереження і використання архітектури тієї доби. Пропозиція до колег – організувати окремий захід з обговорення цього питання з залученням відповідних фахівців», – зазначила Владислава Осьмак, керівник Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Як нам повідомили активісти громадської кампанії «Врятувати «Братиславу», вони погоджується з думкою пані Осьмак та вже планують наступний захід, на якому буде обговорюватися питання необхідності та доцільності збереження оригінального зовнішнього вигляду будівлі, як багаторічної архітектурної візитівки Оболоні. До обговорення будуть запрошені провідні київські мистецтвознавці та експерти з архітектури доби пізнього модернізму.
