29 квітня радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології, громадський діяч Ганна Свириденко взяла участь у програмі «Акцент» в ефірі Першого ділового телеканалу.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: 29 років тому світ сколихнула чорнобильська катастрофа. Вона була найбільшою в історії атомної енергетики, як за кількістю загиблих, і тих, хто постраждав від наслідків цієї трагедії, так і за обсягами економічних збитків. А кілька років тому аварія повторилася у Японії. Так до Чорнобильської АЕС додалася Фукусіма-1. Про атомну енергетику і загрози, що із нею пов’язані, а також про те, наскільки екологічні стандарти України співвідносяться з європейськими, і що треба, аби ми справді стали ближчими до Європи, поговоримо із Ганною Свириденко, радником Віце-прем’єр-міністра України з питань екології. Отже, у ці дні Україна і не лише Україна згадує ці трагічні події – катастрофу на Чорнобильській АЕС. Як вважаєте, що необхідно для того, щоби більше це ніколи в житті не повторилося?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “В першу чергу, ми маємо приділити увагу більше діям, які відбуваються на території Донбасу. А саме – екологічним наслідкам. Тому що за висновками експертів ми маємо отримати Чорнобиль номер 2. На сьогоднішній день більше 2/3 шахт затоплені. Затоплена шахта Засядька. А за радянських часів там проводили експериментальний ядерний вибух. І тому ці підземні шахтні води зараз виходять на поверхню, а отже, буде забруднення водних ресурсів, земельних ресурсів. Також ці шахтні води потраплять відповідно у річку Сіверський Донець, у басейн Азовського моря, із-за чого ми нанесемо шкоду екологічну саме нашим сусідам в інших країнах. Також ми знаємо, що дуже багато на території Донбасу зараз знаходиться шкідливих побутових викидів, пестициди, і фізично ми їх не можемо вивезти. А це також дуже негативно впливає на навколишній стан і здоров’я людей. І так як у нас немає фізичного доступу до цих територій, тому звісно ми маємо тісно співпрацювати з ООН та ОБСЄ. Доцільно створити єдиний центр моніторингу ситуації на Донбасі, саме екологічних наслідків… Ми могли б попереджувати певні наслідки”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Давайте повернемося до теми Чорнобиля… Ваша думка, чому і досі не завершено будівництво безпечного саркофагу над Чорнобильською АЕС?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Ми маємо завершити будівництво в 2017 році. Але тут є цікава передісторія. У 2009 році ми підписали грантову угоду у Києві з
Європейським банком реконструкції та розвитку. Нам надавались кошти у розмірі 135 мільйонів євро. Звісно, цих коштів не вистачало на відповідне будівництво. І на той час за підрахунками, щоб звести цей саркофаг, потрібно було всього 600 мільйонів євро. В той же час, на рахунках чорнобильського фонду було вже 800 мільйонів доларів, і на рахунку ядерної безпеки 300 мільйонів євро. Але на протязі 2010-2012 років почали лунати заяви нашого керівництва, що цих грошей не вистачає, потрібно більше. Хоча кожен рік нам надавали фінансову допомогу. І тут постає питання – чому наперед не могло керівництво прорахувати – скільки все ж таки буде потрібно коштів”. Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: А міжнародні фахівці не могли прорахувати? Якісь консультації свої надати з цього приводу?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “В 2009 році на це було потрібно трохи більше, ніж 600 мільйонів євро. І після 2012 року незрозуміло, звідки взяли, що потрібно вже 1,3 мільярди євро. Зараз говорять, що вже потрібно біля 2 мільярдів євро. Я вважаю, що треба покласти край цьому корупційному «клондайку», проаналізувати усі грантові угоди, усі наші договори, проаналізувати – як вони були виконані, куди ці гроші направлялися, починаючи з 2009-го року, і розпочати виконувати свої зобов’язання”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: А якщо раптом не збудують до 2017 року, чим це може загрожувати Україні, і не лише нашій державі, як вважаєте?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Це загрожує нашому стану довкілля, нашому здоров’ю. Радіація дуже негативно впливає на сферу навколишнього середовища. В той же час ми нанесемо серйозні екологічні наслідки нашим сусідам. А ми є стороною конвенції ЄС, де несемо відповідальність за екологічні наслідки в інших країнах”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: У 1999 році Україна ратифікувала конвенцію в зв’язку із цим. Якими є наші зобов’язання, зокрема у плані атомної енергетики? Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Ми маємо запроваджувати певні заходи безпеки. Нажаль, Україна, я вважаю, все ж таки, мало приділяє цьому увагу. І це зазначають експерти Національного енергетичного центру України. На сьогоднішній день у нас 15 атомних енергоблоків, які були побудовані ще за радянських часів. Строк їх експлуатації – 30 років. Можна продовжити їхню експлуатацію, але треба відповідно проводити певні ядерні експертизи, робити висновки експертів. І от у 2010-у році було продовжено дію декількох енергоблоків, зокрема Рівненської АЕС, хоча дуже багато було нарікань щодо процедури. І це дуже
негативно може вплинути на майбутнє. Україна є стороною конвенції ЕСПУ, ми несемо відповідальність, якщо завдана відповідна екологічна шкода іншим країнам”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Це фінансова відповідальність, наскільки я розумію? Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Звісно, це в першу чергу буде фінансова відповідальність. От зараз до нас звернулася Австрія – ідуть консультації щодо продовження експлуатації атомного енергоблоку, Южноукраїнського, і ми не виконали свої зобов’язання відповідно до цієї конвенції. Що саме? Ми мали провести оцінку навколишнього природного середовища…. Також ми маємо проводити не тільки внутрішні консультації, а й транскордонні консультації з нашими сусідами. І ми, знову ж таки, цього не робимо… Ми маємо дотримуватися всіх зобов’язань, які ми підписали”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Під час останнього візиту президента України Петра Порошенка до Франції Україну запросили на Паризьку кліматичну конференцію, де мають бути підписані нові договори замість Кіотського протоколу усім відомого. Якщо Україна підпише ці договори також, що від цього ми отримаємо? Знову ж таки, які зобов’язання, для чого це необхідно?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “В першу чергу, якщо буде впроваджений надалі принцип можливості продажу невикористаних квот, викидів вуглекислого газу тим країнам, які перевищили ліміт, то ці кошти можна направляти на відповідні цільові екологічні програми. Також я вважаю доцільним такі кошти направляти саме на програму з енергозбереження. І це не суперечить Кіотському протоколу. Наприклад, якщо проаналізувати європейську практику, то там створений відповідний фонд – стабілізаційний, куди направляються кошти від продажу уставлених одиниць. А також направляться кошти від модерування ренти земельних ресурсів, наприклад, використання надр. І у нас, відповідно до Конституції, саме народ володіє земельними ресурсами, водними ресурсами. Але на жаль, в інших нормативних актах цього не прописано. Відповідно олігархи продовжують збагачуватись за рахунок використання наших з вами надр… Вважаю настав час, щоб громадяни України отримали певний зиск від своєї власності. Тому якщо ми створимо такий фонд, наприклад, стабілізаційний, то туди ці кошти будуть направлятися, і ми зможемо їх направити на програму з енергозбереження, наприклад, на утеплення будинків, заміну вікон. Паралельно – на екологічні програми. Це дуже важливо, тому що у нас дуже багато населення, яке зараз хворіє. Це, відповідно, наслідок поганого стану навколишнього середовища”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Тим не менше, ми бачимо, що Кіотський
протокол по відношенню до України так і не спрацював на жаль, хоча міг би. І на початку нам малювалися доволі непогані перспективи. Де гарантія, що це ж саме не відбудеться із Паризькими домовленостями?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Дійсно, так і є, хоча на минулому тижні, наприклад, відповідно до Кіотського протоколу приблизно 96 гібридних автомобілів було передано до МВС. А це саме виконання Кіотського протоколу”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Хоч щось. Тим не менше, ми очікували набагато більшого зиску ніж отримали з рештою.
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “В першу чергу, я вважаю, що повинна бути прозорість у використанні цих коштів. Це головна проблема”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Будуть діяти ці Паризькі домовленості, якщо Україна їх підпише?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Звісно так, тим більше, що ми декларуємо проведення певних реформ. В першу чергу, це подолання корупції. А отже і правильне використання цих коштів”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Давайте далі поговоримо про імплементацію екологічних положень угоди про асоціацію, яку Україна підписала із Європейським Союзом уже. Що зроблено, що треба зробити, як ви оцінюєте виконання на даному етапі, і що треба?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Ми дійсно підписали угоду з ЄС. В Європі існує приблизно 29 директив, які регулюють сферу навколишнього природного середовища. Це і питання атмосферного повітря, водних ресурсів, зміна клімату, ГМО та інше. Тому, звісно, нам є над чим працювати. Приблизно за підрахунками на це потрібно від 30 до 40 мільярдів євро. Спочатку ця сума здається непід’ємною. Але все ж таки, відповідно до угоди, ми маємо імплементувати наше законодавство згідно європейського – термін від 5 до 20 років, тобто є час. Тим більше, що нам постійно надають відповідну фінансову допомогу наші європейські партнери”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Звідки ці цифри взялися, і на що вони підуть? Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Точних цифр на сьогодні ми не можемо мати, але ми беремо практику від тих країн, які вже імплементували європейське законодавство. Це, в першу чергу, Чехія і Польща. Там треба було приблизно 800-1000 євро
на людину. Тому за нашими підрахунками це приблизно від 35 до 40 мільярдів євро. Звісно, половина коштів – це відповідно європейські гранти. Тим паче, що ми на сьогоднішній день вже затвердили енергетичну стратегію до 2030 року в Україні. Ми задекларували, що ми маємо зменшити викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря від дії теплових електростанцій. Тому є багато над чим маємо ще працювати”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Загалом наскільки екологічні стандарти ще діють в Україні, підходи до захисту природного навколишнього середовища в нашій державі співвідносяться подібної практики з європейськими?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Звісно, ми розуміємо, що наші стандарти не відповідають європейським. Наприклад, норматив щодо якості атмосферного повітря в нас перевищує 30 разів. Те ж саме відбувається із якістю води, і з якістю складу ґрунту. У нас застарілі лабораторії. Тому ми можемо ставити під сумнів об’єктивність якості проведених досліджень. Тому звісно, наприклад, на сьогоднішній день, ми до сих пір не аналізуємо присутність дрибнодиспесного пилу. Він значно менше, ніж 10 мікрон. Але це дуже важливо. Тому що він не залишається в носоглотці, він потрапляє в бронхи, і це призводить до раку легенів”.
Тетяна ЧУГАЄНКО, ведуча: Ми з вами розпочинали з енергетичної теми, давайте нею будемо завершувати. Дуже багато зараз говорять і про інтеграцію нашої енергетичної системи. Що від цього отримає український споживач. Можливо, щось втратить, що необхідно зробити?
Ганна СВИРИДЕНКО, радник Віце-прем’єр-міністра України з питань екології: “Дійсно, громадяни України мають отримати від цього певний зиск. Особливо, в першу чергу, це безпека постачання енергоносіїв. В Європі, наприклад, кожен громадянин отримує у поштову скриньку певний проспект, де йому пропонується обрати компанію, яка постачає електроенергію… Також громадян Європи не турбує, звідки купується електроенергія. Для них зрозуміло, як це тарифоутворення відбувається. І я вважаю, що ці принципи, на яких будується енергетична система в Європі, повинна бути запроваджена і в Україні. Також в нас затверджений відповідний національний план дій в країні, де ми маємо зменшити вплив викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, і маємо виконати цей план до 2033 року. Тому я сподіваюсь, що це буде зроблено”.