Сьогодні монополісти – постачальники комунальних послуг – категорично не зацікавлені у зменшенні своїх прибутків, а процес ціноутворення є непрозорим, незрозумілим для людей. Все це зумовлює високі ціни на житлово-комунальні послуги, від яких страждають прості люди. Реальні заходи з енергозбереження та енергоефективності – це пріоритет для комунального господарства Києва та Оболоні, тому потрібні радикальні та оперативні кроки для вирішення цієї проблеми, заявляє громадський діяч та лідер руху «Правозахист Оболоні» Ганна Свириденко.

«Сьогодні не вистачає прозорості процесу, перш за все, потрібен публічний звіт і від НАК «Нафтогаз» – як саме формувалась ціна на газ? який у нас газовий баланс на цей рік (скільки добуваємо – скільки купуємо – скільки споживаємо природного газу)? Ціну має зрозуміти кожен українець – за скільки продають газ власного видобутку, чому саме така ціна, який закладений прибуток та інвестиційна складова», – говорить вона.

«Отримувати надприбутки за рахунок найбідніших верств населення – неприпустимо. Вважаю – постачальники послуг повинні бути під жорстким контролем громадського сектору, а не тільки чиновників! Ані дійсних реформ, ані елементарного порядку у галузі ЖКГ за останні роки не було. З одного боку – нібито збитковість комунальних підприємств, з іншого боку – армія керманичів комунальним сектором непогано себе почували. Постійні корупційні скандали, де фігурують саме ці особи, у більшості своїй нелегальні мільйонери, підтверджують, що ця галузь є прибутковою», – зазначає Ганна Свириденко.

Ці схеми працюють роками, дозволяючи завищувати дані по витратам. Ось основні методи, як це роблять монополісти:

• За рахунок збільшення штатів, фондів заробітної плати і премій;
• За рахунок завищення втрат виробленої продукції при повній відсутності бажання їх знизити ;
• За рахунок завищення витрат на послуги, що надаються третіми особами (особливо улюблений пункт – банківські послуги);
• За рахунок завищення інших матеріальних витрат – особливо на закупівлю палива, в першу чергу газу;
• За рахунок маніпуляцій з цифрами випуску продукції (при відсутності приладів обліку у більшості споживачів і перешкоджанню усунення такого положення);

Приблизно те ж саме відбувається з тарифами на надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території (т.зв. “квартплата”), з тією лише різницею, що тут тарифи безпосередньо затверджуються місцевими органами влади.

«Зверніть увагу: страждає від цін та непрозорості схем споживач, а додатковий тягар у вигляді субсидій лягає на державний бюджет, спустошуючи його. Більшість великих підприємств житлово-комунального сектора є місцевими комунальними підприємствами, що знаходяться у сфері управління місцевої влади, тому основна відповідальність – саме на місцевій владі. Це неприпустимо, коли споживач і держава змушені фінансово підтримувати чиюсь безгосподарність і небажання оптимізувати свої витрати. «Надлишки» викачаних з кишень людей коштів йдуть на збагачення вузького кола осіб», – наголосила Ганна Свириденко.

Європейці, на відміну від українців, платять лише за реально спожите, а не за прориви труби на районі чи за голі теплотраси, які обігрівають за наші з вами гроші повітря на вулиці. В Європі економлять ресурси і раціонально ними розпоряджаються.

По суті, європейці навчені давно за все платити, навчені економити. Це високій рівень економічної свідомості та відповідальності. В Європі держава бореться з монополістами та жорстко контролює приватний сектор, якщо це стосується несплати податків, непрозорих схем.

«В Україні коефіцієнт корисної дії використання газу в чотири рази менше, ніж у країнах ЄС. Норматив споживання енергії на один квадратний метр житлової площі в країнах ЄС становить 80-100 КВ / год, а в Україні – 250, а в старих будинках – понад 400 КВ / год. Все це можливо через нераціональне використання ресурсів, неефективні технології, а також існування непрозорих схем. Кожен з нас бачить на прикладі свого будинку – чи він утеплений, які вікна та двері стоять у під’їзді, які комунікації, яка поблизу теплотраса, як часто біля вашого будинку прориви каналізації», – говорить Ганна Свириденко.

Вона зазначає, що важливо зацікавити саме місцеву владу і громаду в модернізації та енергоефективності.

Влада перекладає свої втрати і безгосподарність на плечі простих українців, в черговий раз підвищуючи тарифи. Проведення модернізації комунального господарства дозволить

скоротити втрати і підвищить його енергоефективність. Не можуть бути енергоефективними котли та мережі, встановлені в 60, 70 чи 80-ті роки минулого століття, і будинки, яким по 50-60 років.

В Україні потрібно застосувати досвід країн Європи. Там початковий – до реформи – стан господарства був таким же, як зараз в Україні, каже Ганна Свириденко: «Досвід Польщі дуже показовий у цьому питанні. Наприклад, кошти інвестовані в заходи з енергозбереження, повертали за рахунок зменшення податків. Необхідно створити відповідне правове поле, яке б стимулювало громадян користуватися енергозберігаючими технологіями. На даний момент енергоефективність та енергозбереження є ключовими для функціонування вітчизняної промисловості і сфери ЖКГ».

У 90-ті роки в Україні були економічні показники кращі, ніж у Польщі, а зараз у нас ВВП майже в три рази менше, ніж у сусідів. Енергетичного ресурсу ми споживаємо в три рази більше, ніж Польща.

Позитивним прикладом є також німецький досвід стимулювання підвищення енергоефективності в житловому будівництві. Торік субсидії на реконструкцію будинків з метою зниження енергоспоживання в Німеччині склали близько 1,5 мільярдів євро.

Для власників житла, які планують провести реконструкцію будинку з метою підвищення його теплотехнічних характеристик, передбачається зниження податкового тягаря на 20%. Також непоганим стимулом визнаються банківські кредити зі зниженою відсотковою ставкою. Аналогічні механізми застосовуються і в інших країнах.

Наприклад, у Швейцарії інвестори, які вкладають кошти в будівництво будівель з низьким енергоспоживанням, отримують державну субсидію у розмірі 50 тисяч євро.

У США енергетичні компанії встановлюють пільгові тарифи на оплату енергії для енергоефективних будівель.

У той же в країнах Європи та США діють законодавчі норми, що встановлюють жорсткі стандарти енергоспоживання для нових будинків, системи контролю енергоефективності та притягнення до відповідальності за порушення цих норм.

В Україні втрати теплової енергії на опалення одного кубометра житла в 4-5 разів вище аналогічних показників таких «холодних» країн, як Фінляндія та Швеція.

«Завдання української місцевої влади – ліквідувати корупційні схеми у підприємствах-монополістах. Від місцевої

влади, активності місцевої громади залежить і співробітництво з ЄС у отриманні грантів на проекти з енергоефективності. На мою думку, саме місцева влада має бути посередником між нашими ОСББ, житловими кооперативами і ЄС. Але чи багато ви знаєте прикладів на Оболоні? Чи дійсно місцева влада працює у цьому напрямку? Локальні районні програми обов’язково повинні бути розроблені та впроваджені на Оболоні», – підкреслила Ганна Свириденко.

Такий приклад вже був реалізований у Дніпропетровську. Люди самостійно писали проект енергозбереження у своєму будинку, місцева влада допомагала у отриманні грантів від європейських структур. В будинках замінювали комунікації, утеплювали фасади, замінювали котли.

Вона зауважила, що слід розвивати співпрацю з ЄС, дати механізм отримання грантів для мешканців багатоповерхівок. З людьми також потрібно працювати – створювати об’єднання співвласників багатокватирних будинків, пояснювати їм свої права та можливості.

«Це правильний підхід – стимулювати населення розумно використовувати ресурси, а європейські гранти повинні стати основним джерелом модернізації галузі ЖКГ. Про реальне енергозбереження та енергоефективність заговорили тільки тоді, коли ціни на енергоносії підвищилися у три-чотири рази. Лише тільки сьогодні це питання стало дійсно актуальним. Зараз ми змушені пожежними засобами вирішувати проблеми, які накопичувалися десятками років. Сьогодні нам потрібні не просто працівники галузі ЖКГ, а антикризові менеджери з цього питання», – акцентувала Ганна Свириденко.

Довідково:

• До 7% економії забезпечує герметизація і утеплення між панельних швів;
• До 10% тепла бережуть тепло металопластикові вікна та двері в під’їздах;
• До 10% енергоносії економлять, встановивши лічильник тепла;
• До 15% – утеплення підвалу і теплоізоляція труб;
• До 25% – утеплення даху;
• До 30% – модернізація системи опалення;