За ініціативи лідера громадської кампанії «Врятувати «Братиславу», депутата Київради Ганни СВИРИДЕНКО відбулося публічне обговорення проблеми ревіталізації комунального кінотеатру «Братислава», що знаходиться у Оболонському районі. У заході взяли участь представники місцевої громади, експерти, представники органів влади та місцевого самоврядування. Дискусія відбувалася за модерації Владислави Осьмак, керівника Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія».
У Києві протистояння громади та будівельного лобі стало вже буденним сюжетом. Нажаль, міська влада у меж виборчій період переважно грає не на боці киян. Тому використання таких інструментів як публічні дискусії стає важливою умовою безконфліктного та конструктивного вирішення питань щодо розвитку міста, його публічних просторів та використання комунальної власності.
Громада вимагає вирішення проблеми
За словами ініціатора зустрічі, депутата Київради Ганни Свириденко, громадська кампанія «Врятувати «Братиславу» була розпочата як реакція на постійні звернення оболонців щодо зачиненого вже тривалий час на ремонт комунального кінотеатру «Братислава». Оболонці були занепокоєні припиненням роботи одного з нечисленних в районі комунальних закладів культурного відпочинку та чутками щодо можливості будівництва на його місці висотного житлового будинку. Тож метою активності стало не лише збереження цього майна у власності громади, а й його модернізація та перетворення у сучасний громадсько-культурний центр.
Присутній на дискусії представник оболонської громади Анатолій Коваль передав побажання щодо створення там культурно-просвітницього центру «Оболонь» – по суті, будинку творчості.
Підтвердженням актуальності вимог громадських активістів сталі дані дослідження, що навів аналітик центру CEDOS Іван Вербицький. Так за його словами серед соціальних послуг, що надаються в районі умови для культурного відпочинку є аутсайдерами у переліку. До того ж комерційні кінотеатри у ТРЦ мешканці не вважають закладами культурного відпочинку та розвитку. Також відчувається брак організованих місць для громадської активності та спілкування, а цього потребують близько третини опитаних.
Стара «Братислава» вже вичерпала себе
Кінотеатр не може конкурувати з розташованими поруч приватними кінозалами. Адже жодні маркетингові заходи КП «Київкінофільм» не змогли залучити достатньої кількості глядачів, аби вийти в «плюс» та, бодай, перекрити видатки з його утримання та обслуговування. Тому на думку заступника директора комунального підприємства Лариси Зубенко, «Братиславу» навряд можна буде відродити у якості суто кінотеатру. Так один зал для кінопоказів варто залишити, але поряд з цим треба надавати й супутні послуги з організації дозвілля відвідувачів.
Цю думку підтвердив і депутат Київради Олександр Поживанов, який наголосив на тому, що стратегія розвитку комунальних кінотеатрів має полягати у перетворення їх на мультифункціональні культурні центри.
В свою чергу заступник директора департаменту культури КМДА Сергій Анжияк наголосив, що департамент відкритий до пропозицій та проектів з реновації закладу.
Вихід є
Досвідом вдалих проектів з реновації та перетворення занедбаних об’єктів у центри культурного життя громади поділилася директор фонду Ізоляція Оксана Заржевська-Кравченко. На її думку запорука розвитку таких просторів полягає у залученні до процесу активних представників місцевої громади та пошуку однодумців, агентів змін. А вже за ними можуть піти пожертви від меценатів та інвестиції на реалізацію запланованих проектів. Також відбувається активне міжнародне співробітництво у цій сфері, наприклад програма «Креативна Європа». Так їм вдалося перетворити дві занедбані локації у Донецьку та Києві на потужні центри сучасного мистецтва та просвітництва.
А вінницьки активісти, серед яких був ще один зі спікерів заходу – куратор мистецьких програм УКМЦ Леонід Марущак, у непрацюючому п’ятнадцять років кінотеатрі “Росія” влаштували мистецький фестиваль. Там відбувалися вечірні кінопокази, працював театр, проводилися вечірки за участю як вінницьких гуртів, так і загальноукраїнських. Це дозволило привернути увагу влади до питання збереження і розвитку будівлі та внести її до стратегії розвитку міста «Вінниця – 2020».
На думку Владислави Осьмак, керівника Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія», будівлю краще зберегти в її історичному вигляді. «Це один із тих об’єктів, за якими можна ідентифікувати Оболонь як особливе міське утворення. З її втратою Оболонь втратить частину своєї локальної ідентичності», – зазначила вона.
Що робити?
Учасникам обговорення вдалося накреслити певну дорожню карту вирішення проблеми. Для пошуку рішення щодо подальшої долі київського кінотеатру «Братислава» потрібно провести оцінку технічного стану будівлі, щоб з’ясувати чи можливо її реставрувати і скільки це коштуватиме. Таку експертизу може замовити балансоутримувач, або Київська міська державна адміністрація (КМДА). Після цього – питання подальшого використання приміщення кінотеатру у його нинішньому або перебудованому вигляді необхідно винести на громадське обговорення. Такого висновку дійшли представники міської і районної влади, громадськості та експертного середовища під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
В свою чергу, Ганна Свириденко заявила, що як депутат Київради вона буду ініціювати закладення у міський бюджет коштів на проведення відповідних робіт, для того аби це питання якнайшвидше зрушилося з місця. (фото)
А тим часом, за даними того ж дослідження центру CEDOS, вже біля 40% оболонців готові долучитися до антизабудовницьких кампаній, і 32% відсотки готові долучитися до створення та облаштування суспільних місць. Тож, час покаже, у яке річище спрямують свій потенціал мешканці району у питанні «Братислави».
Кінотеатр «Братислава» за адресою вул. О.Архипенка (М.Залки), 5 – типовий зразок радянського модернізму, але не має статусу пам’ятки. Кінотеатр знаходиться на балансі КП «Київкінофільм». На сьогодні він – у занедбаному стані і зачинений на ремонт. У ньому відсутнє опалення, один зал зовсім не придатний для використання, прилегла територія поступово деградує. Питання подальшої долі «Братислави» почало набувати розголосу на початку 2016 року після чуток про начебто існування проекту будівництва на цьому місці 26-поверхівки. Після цього виникла ініціатива «Врятувати «Братиславу», мета якої – залишити будівлю у комунальній власності і ревіталізувати її. – сделать вставкой в текст, как-то подверстать
